Природна зона — це велика територія зі схожим кліматом, ґрунтами, рослинністю та тваринним світом. Зони не розкидані випадково: вони закономірно змінюють одна одну від полюсів до екватора, тому що в цьому напрямку змінюється співвідношення тепла та вологи. Розглянемо всі природні зони Землі по порядку, зберемо їх в одну таблицю з кліматом, ґрунтами, рослинами та тваринами, пройдемо зони Росії з півночі на південь і навчимося відрізняти широтну зональність від висотної поясності. В кінці — інтерактивний тренажер.
Що таке природна зона
Природна зона — великий природний комплекс, у якого однакові клімат, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Зони витягнуті переважно із заходу на схід широкими смугами і змінюють одна одну при русі до екватора.
Причина проста: чим ближче до екватора, тим більше сонячного тепла отримує поверхня. До тепла додається другий фактор — зволоження. Саме співвідношення тепла та вологи вирішує, що виросте на цьому місці: при великому теплі та достатку вологи — екваторіальний ліс, при тому ж теплі, але без дощів — пустеля.
Далі працює ланцюжок. Клімат визначає, які йдуть ґрунтотворні процеси, ґрунти та клімат разом — які рослини приживуться, а рослинність задає, кому в цій зоні є чим харчуватися і де ховатися.
Природні зони Землі з півночі на південь: широтна зональність
Закономірна зміна природних зон від полюсів до екватора називається широтна зональність. Порядок зон потрібно знати напам'ять — на ньому побудовано половину завдань з теми.
Зверни увагу на дві речі. По-перше, кожній зоні відповідає свій кліматичний пояс: тундра — субарктичному, тайга та степи — помірному, савани — субекваторіальному, вологі ліси — екваторіальному. По-друге, в помірному поясі зон одразу кілька: тайга, мішані та широколисті ліси, лісостепи та степи, напівпустелі та пустелі. Вони змінюють одна одну не тільки з півночі на південь, але й вглиб материка — там, де стає менше вологи.
Таблиця природних зон: клімат, ґрунти, рослини та тварини
Нижче — характеристика природних зон в одній таблиці. Читай її зверху вниз: це і є рух від полюса до екватора. Щоб запам'ятати, тримай в голові ключ кожної зони — по одній прикметній рисі: тундра — вічна мерзлота, тайга — підзолисті ґрунти та хвойні дерева, степ — чорнозем та злаки, савана — сухий і вологий сезони, екваторіальний ліс — багатоярусність.
| Природна зона | Клімат, ґрунти, рослини, тварини |
|---|---|
| Арктичні пустеліарктичний пояс | Де Гренландія, острови Північного Льодовитого океану, Антарктида Клімат дуже холодно цілий рік, літо коротке, опадів мало Ґрунти арктичні, малопотужні, багато каміння та льоду Рослини мохи, лишайники, водорості на камінні Тварини білий ведмідь, тюлень, пташині базари |
| Тундрасубарктичний пояс | Де північ Євразії та Північної Америки, Аляска, Чукотка Клімат довга зима, прохолодне літо, вічна мерзлота Ґрунти тундрово-глейові, перезволожені Рослини мохи, ягель, карликова береза, полярна верба Тварини північний олень, песець, біла сова, куріпка |
| Тайгапомірний пояс | Де Сибір, Канада, Скандинавія Клімат морозні зими, тепле коротке літо, опадів 300–600 мм Ґрунти підзолисті, кислі та небагаті Рослини ялина, сосна, ялиця, модрина, кедрова сосна Тварини лось, бурий ведмідь, рись, глухар |
| Мішані та широколисті лісипомірний пояс | Де Руська рівнина, Західна Європа, схід США Клімат зима м'якша, літо тепле, опадів 500–1000 мм Ґрунти дерново-підзолисті, сірі та бурі лісові Рослини дуб, липа, клен, ясен, береза, ялина Тварини кабан, косуля, лисиця, білка, куниця |
| Лісостепи та степипомірний пояс | Де південь Руської рівнини, прерії Америки, пампа Аргентини Клімат спекотне сухе літо, опадів 250–500 мм, деревам не вистачає вологи Ґрунти чорноземи та каштанові — найродючіші Рослини ковила, типчак, тонконіг, різнотрав'я Тварини ховрах, бабак, степовий орел, дрофа |
| Напівпустелі та пустелі помірного поясупомірний пояс | Де Гобі, Каракуми, Прикаспійська низовина Клімат спекотне сухе літо та морозні зими, опадів менше 250 мм Ґрунти бурі та сіро-бурі, часто засолені Рослини полин, солянки, саксаул, верблюжа колючка Тварини тушканчик, піщанка, джейран, ящірки |
| Жорстколисті ліси та чагарникисубтропічний пояс | Де Середземномор'я, Каліфорнія, південь Австралії Клімат сухе спекотне літо та тепла волога зима Ґрунти коричневі Рослини корковий дуб, маслина, лавр, мирт, маквіс Тварини муфлон, шакал, черепахи, ящірки |
| Тропічні пустелітропічний пояс | Де Сахара, Аравійська пустеля, Атакама, Наміб Клімат найсухіший і найспекотніший клімат, дощі рідкісні, ночі холодні Ґрунти пустельні, часто пісок і щебінь Рослини сукуленти, кактуси Америки, ефемери Тварини верблюд, фенек, антилопа аддакс, скорпіони |
| Савани та рідколіссясубекваторіальний пояс | Де Африка на південь від Сахари, Бразильське плоскогір'я, північ Австралії Клімат спекотно цілий рік, сухий і вологий сезони змінюють один одного Ґрунти червоно-бурі та червоні фералітні Рослини високі злаки, баобаб, зонтична акація Тварини зебра, антилопа гну, слон, жираф, лев |
| Вологі екваторіальні лісиекваторіальний пояс | Де Амазонія, басейн Конго, Південно-Східна Азія Клімат спекотно і волого цілий рік, опадів понад 2000 мм Ґрунти червоно-жовті фералітні, бідні на поживні речовини Рослини багатоярусний ліс, ліани, епіфіти, фікуси Тварини мавпи, лінивець, ягуар, папуги і тукани |
Природні зони Росії
Росія витягнута з півночі на південь майже на 4 тисячі кілометрів, тому широтна зональність видно на її карті як ніде: країна перетинає вісім природних зон.
Найбільша з них — тайга: у шкільних підручниках її частку оцінюють приблизно в 60 % площі країни. Найродючіша — степ і лісостеп з чорноземами; саме тому розорана вона майже повністю, і ділянки справжнього степу збереглися переважно в заповідниках. А найсуворіша — арктичні пустелі на островах Північного Льодовитого океану.
Важлива особливість: зони в Росії розширюються і звужуються. На Руській рівнині широколисті ліси заходять далеко на схід, а за Уралом майже зникають — клімат стає континентальнішим і сухішим.
Широтна зональність та висотна поясність: у чому різниця
Ці два поняття постійно плутають, хоча розрізнити їх просто.
Широтна зональність — зміна природних зон на рівнинах при русі до екватора, тобто по широті. Причина — різна кількість сонячного тепла.
Висотна поясність — зміна природних комплексів при підйомі в гори. Причина інша: з висотою падають температура та атмосферний тиск, а опадів до певної висоти стає більше.
Пояси в горах йдуть у тому ж порядку, що й зони від екватора до полюса, але це не одне й те саме. Гора «починається» з тієї зони, в якій стоїть: на Кавказі знизу ліс, а на Полярному Уралі відразу гірська тундра. І чим гора вища і ближча до екватора, тим більше поясів на її схилі.
Чому зони не йдуть рівними смугами
На карті видно, що природні зони ніде не тягнуться ідеальними смугами вздовж паралелей. Межі розмивають одразу кілька причин:
- Океани та морські течії. Теплі течії приносять вологу і відсувають ліс на північ, холодні створюють пустелі прямо біля узбережжя — так з'явилися Атакама та Наміб.
- Гори. Вони перехоплюють вологі вітри: з навітряного боку ліси, з підвітряного — сухі степи та пустелі.
- Віддаленість від океану. Вглиб материка вологи доходить менше, тому ліси змінюються лісостепом, степом і напівпустелею вже не з півночі на південь, а із заходу на схід.
Тому зони часто описують не смугами, а плямами та язиками, а межі між ними вважають поступовими: між зонами завжди є перехідні смуги, наприклад лісотундра або лісостеп.
Як людина змінила природні зони і як їх охороняють
Майже всі природні зони сьогодні змінені господарською діяльністю, і найбільше дісталося найзручнішим для життя.
- Степи та лісостепи розорані. Чорноземи надто родючі, щоб залишати їх під травою: справжній цілинний степ зберігся лише окремими ділянками, переважно в заповідниках.
- Ліси вирубують. У помірному поясі ліс століттями зводили під ріллю та міста, а найшвидше вирубка йде зараз у вологих екваторіальних лісах — разом з лісом зникають види, які більше ніде не живуть.
- Сухі зони наступають. Через надмірний випас худоби, розорювання легких ґрунтів та немірний полив напівпустелі перетворюються на пустелі. Цей процес називають опустелюванням, і найактивніше він йде на південній околиці Сахари.
Щоб зберегти ділянки незайманої природи, створюють особливо охоронювані природні території. У заповіднику заборонена будь-яка господарська діяльність, туди допускають тільки вчених. У національному парку природу теж охороняють, але дозволяють регульований туризм. У заказнику обмежують лише частину занять — наприклад, полювання. Рідкісні види рослин і тварин заносять до Червоної книги, добувати їх заборонено.
Приклади: як визначити природну зону
Приклад 1. Визначаємо зону за описом
Завдання. «Зима триває близько восьми місяців, літо коротке і прохолодне. Ґрунт відтає лише на кілька десятків сантиметрів, глибше — багаторічна мерзлота. Дерев немає, ростуть мохи, лишайники та сланкі чагарнички». Назви природну зону та її ґрунти.
Крок 1. Дивимося на тепло. Вісім місяців зими та прохолодне літо — це субарктичний пояс, північніше лісової зони.
Крок 2. Шукаємо ключову прикмету. Багаторічна мерзлота біля самої поверхні — надійна ознака тундри та арктичної пустелі.
Крок 3. Розділяємо два варіанти за рослинністю. В арктичній пустелі рослини розріджені, це окремі плями мохів і лишайників на камінні. Тут же покрив суцільний, є чагарнички — отже, тундра.
Крок 4. Добудовуємо ґрунти. Мерзлота не дає воді йти вниз, ґрунт перезволожений — формуються тундрово-глейові ґрунти.
Відповідь: тундра, ґрунти тундрово-глейові.
Приклад 2. Визначаємо зону за координатами
Завдання. Яка природна зона знаходиться в точці з координатами 2° пд. ш., 22° сх. д.?
Крок 1. Читаємо півкулі. Південна широта і східна довгота — Південна та Східна півкулі.
Крок 2. Знаходимо материк. 22° сх. д. при широті близько нуля — це центр Африки, западина Конго.
Крок 3. Визначаємо кліматичний пояс. 2° — практично екватор, отже екваторіальний пояс: спекотно і дуже волого цілий рік.
Крок 4. Називаємо зону. Екваторіальному поясу відповідають вологі екваторіальні ліси.
Відповідь: вологі екваторіальні ліси.
Перевір себе на другій точці: 25° пн. ш., 25° сх. д. Це північ Африки, тропічний пояс, Сахара — тропічна пустеля.
Приклад 3. Розставляємо зони Росії з півночі на південь
Завдання. Розстав у порядку з півночі на південь: степ, тундра, тайга, арктичні пустелі, мішані ліси.
Крок 1. Знаходимо крайні точки. Північніше всіх — арктичні пустелі (острови Льодовитого океану). Південніше всіх у цьому списку — степ.
Крок 2. Йдемо по наростанню тепла. Після арктичних пустель стає тепліше: з'являється суцільний рослинний покрив, але дерев ще немає — тундра.
Крок 3. Ставимо лісові зони. Як тільки літо прогрівається достатньо для дерев, починається тайга, а південніше, де зима м'якша, — мішані ліси.
Крок 4. Замикаємо степом. Ще південніше тепла вистачає, а ось вологи вже немає — ліс відступає, залишаються злаки.
Відповідь: арктичні пустелі → тундра → тайга → мішані ліси → степ.
Приклад 4. Зональність чи поясність?
Завдання. Визнач, що описано в кожному випадку.
а) Мандрівник їде автомобілем з Архангельська до Ростова-на-Дону і бачить, як тайга змінюється мішаними лісами, потім лісостепом і степом.
Розбір. Рух йде по рівнині з півночі на південь, змінюється широта — це широтна зональність.
б) Альпініст піднімається схилом Ельбрусу і проходить буковий ліс, субальпійські луки, кам'янисті розсипи та льодовики.
Розбір. Комплекси змінюються при підйомі, широта та сама — це висотна поясність.
Загальна підказка. Запитай себе: змінилася широта чи висота? По карті їдемо — зональність, в гору ліземо — поясність.
Часті помилки
-
Плутають назви: кажуть «висотна зональність» і «широтна поясність».
Терміни закріплені жорстко: на рівнинах по широті — широтна зональність, в горах по висоті — висотна поясність. Запам'ятай зв'язку: зона — рівнина, пояс — гора.
-
Вважають, що ґрунти вологих екваторіальних лісів найбагатші: раз рослинності багато, значить і земля жирна.
Навпаки. Червоно-жовті фералітні ґрунти бідні на поживні речовини: майже вся органічна речовина замкнена в самих рослинах, а рясні зливи швидко вимивають решту. Тому вирубаний екваторіальний ліс дає урожай всього 2–3 роки. Найродючіші ґрунти — чорноземи степів.
-
Ставлять чорноземи в тайгу, а підзолисті ґрунти — в степ.
Все залежить від того, куди рухається вода. У тайзі опадів більше, ніж випаровування, вода промиває ґрунт і виносить речовини вниз — виходять кислі підзолисті ґрунти. У степу випаровування сильніше за опади, речовини залишаються нагорі, а густий травостій щороку додає перегною — так накопичується чорнозем.
-
Думають, що пустеля — це обов'язково спека і пісок.
Пустеля визначається не температурою, а крайнім браком вологи та життя. Тому арктичні пустелі — теж пустелі, тільки холодні. А серед спекотних пустель піщані становлять меншу частину: частіше зустрічаються кам'янисті та глинисті.
-
Чекають, що зони йдуть рівними смугами строго вздовж паралелей.
Смуги розривають океани, течії, гори та віддаленість від моря. Через холодні течії пустелі виходять прямо до берега (Атакама, Наміб), а вглиб Євразії ліси змінюються степами вже із заходу на схід, а не з півночі на південь.
-
Проводять між зонами чітку лінію, як кордон між країнами.
Перехід завжди поступовий, і він зазвичай має власну назву: між тундрою і тайгою лежить лісотундра, між лісом і степом — лісостеп, між степом і пустелею — напівпустеля. Саме тому кількість «основних» зон у різних підручниках відрізняється.
Запитання та відповіді
Що таке природна зона простими словами?
Природна зона — це велика частина суші, де клімат, ґрунти, рослини і тварини складаються в один стійкий комплекс. Простіше кажучи, це територія з однаковою природою: тундра всюди схожа на тундру, а савана — на савану, де б вони не знаходилися.
Скільки всього природних зон на Землі?
Єдиного числа немає: все залежить від того, наскільки детально ділити перехідні смуги. У шкільному курсі зазвичай виділяють від восьми до десяти основних зон — від арктичних пустель до вологих екваторіальних лісів. Якщо рахувати окремо лісотундру, лісостеп і напівпустелі, зон вийде більше.
В якому порядку йдуть природні зони з півночі на південь?
Арктичні пустелі, тундра і лісотундра, тайга, мішані та широколисті ліси, лісостепи та степи, напівпустелі та пустелі помірного поясу, жорстколисті ліси субтропіків, тропічні пустелі, савани та рідколісся, вологі екваторіальні ліси. На південь від екватора той самий ряд повторюється у зворотному порядку.
Яка природна зона найбільша в Росії?
Тайга. У шкільних підручниках її частку оцінюють приблизно в 60 % площі країни: вона тягнеться суцільною смугою від Карелії до узбережжя Тихого океану. На другому місці за площею — тундра.
Чим широтна зональність відрізняється від висотної поясності?
Широтна зональність — зміна природних зон на рівнинах при русі від полюсів до екватора, її причина в різній кількості сонячного тепла. Висотна поясність — зміна комплексів при підйомі в гори, її причина в зниженні температури з висотою. Порядок поясів схожий на порядок зон, але починається він з тієї зони, в якій стоїть гора.
В якій природній зоні найродючіші ґрунти?
У степах і лісостепах помірного поясу — там формуються чорноземи. Густий трав'яний покрив щороку відмирає і накопичує перегній, а випаровування не дає дощам вимити речовини вглиб. Тому степи майже повсюдно розорані.
Які ґрунти характерні для кожної природної зони?
Коротко: арктичні пустелі — арктичні ґрунти, тундра — тундрово-глейові, тайга — підзолисті, мішані та широколисті ліси — дерново-підзолисті та сірі лісові, степи — чорноземи та каштанові, пустелі помірного поясу — бурі та сіро-бурі, савани — червоно-бурі, вологі екваторіальні ліси — червоно-жовті фералітні.
